Мудрість поколінь
ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ БУТИ ЩАСЛИВИМИ? ПРИТЧА.
Ось вона, найцінніша
сімейна мудрість.Одного разу йшов по
дорозі старий мудрий чоловік, розглядав природу і милувався весняними яскравими
фарбами. Тут він побачив чоловіка, який ніс на плечах неймовірно великий тягар.
Було помітно, як у нього від такої тяжкості підкошуються ноги.– Чому ти прирікаєш себе
на такий тяжкий труд і страждання? – Запитав старець.– Я страждаю для того,
щоб мої онуки і діти були щасливими, – відповів бідолаха. – Мій прадід прирікав
себе на тяжку працю заради діда, дід – заради батька, батько – заради мене, а я
буду страждати заради щастя моїх дітей.– А хтось у вашій родині
був щасливим? – Поцікавився мудрий співрозмовник.– Поки ще ні, але діти й
онуки точно стануть щасливими! – Мрійливо промовив чоловік.– На жаль, неписьменний
не може навчити читати, а кріт ніколи не виховає орла! – Зітхнув старий мудрий
чоловік. – Спершу потрібно навчитися самому бути щасливим, тільки тоді ти
зможеш навчити щастю дітей. Це і буде твій найцінніший подарунок.
ЯК
РЕАГУВАТИ НА ОБРАЗИ ЗІ СТОРОНИ ОТОЧУЮЧИХ. ХОРОШИЙ УРОК ВІД МУДРЕЦЯ
Ця чудова повчальна історія навчить
вас і вашу дитину, як правильно реагувати і що робити у відповідь на образи і
злість від оточуючих.Один дуже старий мудрець навчав групу
учнів і наставляв на шлях істинний. Він навчав їх мудрості і бойовому
мистецтву. Якось раз жорстокий і невихований воїн прийшов на заняття до
мудреця. Він ніколи не стримувався і часто ображав оточуючих його людей. Вын
дуже він любив провокувати людей на сварки і бійки. Цього разу він вчинив, як
звичайно. Спочатку викрикнув кілька образливих фраз в адресу вчителя. І застиг
в очікуванні відповідної репліки. Але мудрець просто продовжив свій урок, не
звернувши жодної уваги на ці фрази. Ще раз кинув слова образи воїн. Але вчитель
був незворушний і нічого не відповів, продовживши свою лекцію. Це повторювалося
ще пару разів. Боєць розлютився і вийшов із залу.
Після того, як він зник з виду, учні, які весь цей час з цікавістю спостерігали
за подіями, запитали:
– Учителю, чому ви не викликали його на бій? Як ви могли терпіти його образи?
Мудрець промовив:
– Уявіть, що вам дарують подарунок, а ви не приймаєте його. Скажіть, кому він у
підсумку належить?
– Тій людині, котра хотіла його подарувати, – не замислюючись відповіли учні.
– Точно так само і в цій ситуації зі злістю і образами. До тих пір, поки ви не приймете їх, вони належать тому, хто їх
приніс.
Немає коментарів:
Дописати коментар