Рекомендації
батькам гіперактивних дітей
·
У своїх відносинах із дитиною
дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього
заслужила.
допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .
·
Уникайте повторень слів «ні» і
«не можна» .
·
Говоріть стримано ,спокійно і
м’яко .
·
Давайте дитині тільки одне
завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
·
Для підкріплення усних
інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
·
Заохочуйте дитину до всіх видів
діяльності ,що вимагають концентрації уваги.
·
Підтримуйте вдома чіткий
розпорядок дня . Час прийму їжі, виконання домашніх завдань і сну повинний
відповідати цьому розпорядкові .
·
Уникайте по можливості скупчень людей.
Перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах тощо чинить на дитину
надмірно стимулюючий вплив .
·
Під час ігор обмежуйте дитину
тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів.
Кілька порад батькам із
формування в дітей адекватної самооцінки
·
· Не оберігайте дитину від
повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не
перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй
завдання і одержує задоволення від зробленого.
·
· Не перехвалюйте дитини, але й
не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
·
· Заохочуйте в дитині
ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші
можуть бути краще її.
·
· Не забувайте заохочувати інших
у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина
також може досягти цього.
·
· Показуйте своїм прикладом
адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й
результати справи.
·
· Не порівнюйте дитини з іншими
дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо,
буде завтра).
Особливості стилю поведінки із
сором’язливими дітьми:
·
· Розширюйте коло знайомих своєї
дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих
людей.
·
· Не варто постійно турбуватися
про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не
намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй
певну міру волі і відкритих дій.
·
· Постійно зміцнюйте в дитині
впевненість у собі, у власних силах.
·
· Залучайте дитину до виконання
різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких
сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим.
Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте
запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій
ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається
тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате , ідучи,
прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.
Принципи спілкування з
агресивними дітьми:
·
· Пам'ятайте, що заборона й
підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки
зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що
агресивність дитини буде знижена.
·
· Дайте можливість вихлюпнути
свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або
розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність
у даний момент знизилася.
·
· Показуйте дитині особистий
приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.
·
· Важливо, щоб дитина повсякчас
почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її
приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.
Поради батькам конфліктних
дітей
·
· Стримуйте прагнення дитини
провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один
на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають
моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше
виникають «бурі».
·
· Не намагайтеся припинити
сварку, обвинувативши іншу дитину
в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся
об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
·
· Після конфлікту обговоріть з
дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що
призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної
ситуації.
·
· Не обговорюйте при дитині
проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти
неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
Немає коментарів:
Дописати коментар