Поради батькам

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

·        У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила.

·        Підкреслюйте успіхи . Це 

допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .

·        Уникайте повторень слів «ні» і 

«не можна» .

·        Говоріть стримано ,спокійно і м’яко .

·        Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.

·        Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

·        Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.

·        Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі, виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові .

·         Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив .

·        Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів.

 Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки

·        · Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

·        · Не перехвалюйте дитини, але й

не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

·        · Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.

·        · Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

·        · Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.

·        · Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

Особливості стилю поведінки із сором’язливими дітьми:

·        · Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.

·        · Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.

·        · Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.

·        · Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате , ідучи, прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.

        Принципи спілкування з агресивними дітьми:

·        · Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

·        · Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

·        · Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.

·        · Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

      Поради батькам конфліктних дітей

·        · Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».

·        · Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину

в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.

·        · Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.

·        · Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

 Джерело:http://romny-school4.edukit.sumy.ua/downloadcenter/poradi_batjkam_u_vihovanni_ditej/